Дозволь упасти в твої обійми,
Дозволь припасти до ніг твоїх.
Прослався нині всіма коліньми
Земних народів, творінь земних!
Я хочу славить тебе повсюди,
Я хочу тишу в шторми нести,
Любов я хочу давати людям,
І в ніч безвидну вогнем цвісти.
Пр-в:
Ти мене поклич до себе ¬–
Я з небес не упаду.
Шлях, який веде до Тебе,
Неодмінно я знайду.
Ти простив мене, і зорі
Заспівали з висоти...
Ти є вічний храм любові,
Храм тепла і доброти.
ІІ
Дай мені сили з колін піднятись;
Солоні сльози мої утри;
Дай сили в скелях крутих не впасти
І відцуратись від марноти.
Я довіряю тобі, мій Боже,
Люблю тебе, ненавиджу гріх...
Дозволь не втратити найдорожче
У павутинні земних доріг.
ІІІ
Кого ж боятись мені віднині?
Ти – моя скеля, мій вічний храм...
Гірчать степами кущі полинні,
Але не згіркне від цього нам.
Твої світанки і надвечір’я
Дозволь стрічати до скону літ,
Аж поки в небі твоє сузір’я
Не засіяє на цілий світ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все, что непонятно, отвергаю - Николай Николаевич Разве Бог не сказал бы о Своей сущности, что Он троичен, если бы те, кто говорят обратное, не сказали, что получили это откровение от Него? Они не обращают внимание на Писание, где конкретно говорится, что Бог один, но имеет три личности. От кого они это получили понятно.
