Я бачила Любов

Сьогодні ми зібралися сюди
Щоб знову один одного побачити,
Щоб роздивитись Господа сліди
У даті,що хотілося б відзначити.
Нам всім Творець подарував батьків,
Чи, навпаки,- це ми їм подаровані;
Ми вплетені у полотно віків,
Правицею Всевишнього скеровані.
Великий Всемогутній мудрий Бог
Творив дива в далекому минулому,
І диво з див-єдиний шлях для двох
Своїх дітей, щоб всі про Нього чули ми.
Щоб дітям серед літа чи зими
Розповідали ми просту історію
Хто наш Творець, і хто у світі ми-
Маленькі діти Батька Неповторного.
Я славлю Бога за моїх батьків,
За приклад їх життєвий, за відносини.
Хвала Творцю, хвала Царю віків,
Я бачила любов з весни до осені.
Я бачила кохання мовчазне,
Терпляче, працьовите, задоволене
Усім земним, що пройде і мине.
Кохання вірне, часом дуже стомлене.

Я бачила кохання між двома…
Воно цвіло не фразами, а вчинками-
Вставало рано, ще коли пітьма
Та злий мороз ходили попід вікнами.
Рубало дрова і топило піч,
Пісень на славу Господа співаючи…
Ділити навпіл все - чудова річ.
Таке кохання вічне, незгасаюче.
Я бачила любов непоказну,
Барвистими словами не прикрашену.
Вона молилась палко замість сну,
Схиляючись над ліжечками нашими.
За осінню життя іде зима,
Вона сувора, часом – з хуртовинами.
Та холоду в серцях у Вас нема.
Ми щиро Вас вітаємо родинами.
Лютує лютий, але вірний Бог,
Якого Ви життям своїм звеличили.
Хвала Христу, що долю дав для двох,
За милість, що тече десятиріччями.

Я бачила ЛюбовПоэзия

Я бачила Любов
Поэзия