Я, наверно, из тех, кто Олимпы оставили людям.
Я, наверно, из тех, чей Олимп во Святая Святых-
Там, где светом Любви омываются тысячи судеб,
Там, где словом простым оживает спасенье для них.
В лабиринтах дорог заблудились в неведеньи души.
Горизонты манят, но кругом беспросветная тьма.
Может, я - тот огонь, что укажет дорогу заблудшим?
Может, слово с небес? В нем нуждалась когда-то сама.
От обрывков души до щемящей и сладостной песни,
Что прольется с небес, до краев переполнит меня,
Я, как странник земной, или тот неожиданный вестник,
Кто с молитвой у Господа просит святого огня!
Комментарий автора: Спасибо Светлане Бабак за помощь. Для меня очень хорошо и глубоко понятен смысл того, что Бог мой Отец, потому что очень любила своего земного отца и он меня. Если вы понимаете, что можно сказать - Бог мой Отец, то Господь мой Отец будет не совсем уместно. В этом контексте стихотворения речь идет о Творце вселенной, Боге Отце Любящем и Святом. Господь у меня скорее ассоциируцется с Царем и властью.
Наталия Минаева,
Рига, Латвия
"Он ввел меня в дом пира, и знамя Его надо мною - любовь". Песня Песней 2:4
Любовь Моя - поэзия души...и это все о Нем
Прочитано 10503 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Наташа, спасибо! Красиво, глубоко и трогает душу.
В последней строке слово "Бога" я заменил бы (на "Господа") как раз не хватант одного слога Комментарий автора: согласна ))
Михаил
2008-08-21 19:40:25
Давайте заменим на "Господа Бога" И всем хорошо и приятно! Комментарий автора: Михаил, давай заменим твое имя
Лора Попова
2009-02-20 19:49:08
Дорогая Наталья, драгоценная наша сестричка, ЗАЧЕМ то, что изливается в Ваш дух Свыше, зачем слово огня Небес Вы меняете на слово человеческое - на обрывки души?
Много стихов - обрывков души, почитаются людьми гениальными, их хвалят ДУШИ человеческие.
Но разве ощутит наслаждение ветхая природа человеческой души от стиха - огня Небес? в них особая неземная сила, ритм и красота!
Стих, принятый с Небес, ведет читающих в Небеса. И сподобившийся получать такой стих-молитву, является "вестником, кто с молитвой".
И такой вестник просит у Бога: Дай СВЯТОЙ огонь, Отче, всем ходящим в страстях огненных, которые присущи ветхой душе.
Об этом ДЛЯ МЕНЯ стих, напечатанный Вами:
"Может, я - тот огонь, что укажет дорогу заблудшим?
Может, слово с Небес? В нем нуждалась когда-то сама.
От обрывков души до щемящей и сладостной песни,
Что прольется с Небес, до краев переполнит меня,
Я, как странник земной, или тот неожиданный вестник, кто с молитвой...
у Бога просит: СВЯТОГО!!! огня!"
Вот так МНЕ говорил этот стих-молитва. А другому человеку, возможно, другое откроется (ведь откровение индивидуально).
В том ритме, что услышала, замена Бог на Господь не нужна.
Может Вы, Наталья, и ученик, НО ученик БОГА, а не человеков и рифмосложения человеческого. Комментарий автора: Лора, дорогая сестра, я очень ценю Ваши комментарии. Вы даже не представляете, как Господь действует через Вас. Я согласна с Вами, что человеческому фактору и душевности не место в духовной сфере. И даже согласна, что Бог в этих строчках звучит величественнее и глубже. И я хорошо понимаю, что такое компромисс души и духа и стараюсь отдавать все в руки Святого Духа Божьего (очень стараюсь и жажду)ибо только Он знает как касаться сердец и открывать их для Бога. Позвольте мне оставить так, хотя я добавлю комментарий. Спасибо Вам еще раз за Ваши молитвы и комментарии. Благословений от Папы Небесного.
Нина
2009-02-21 08:17:37
Замечательно! Всё тут слито воедино: и стремление к небесному огню, и понимание глубокой нужды потерянной, увязшей в земном, души. Спасибо, сестричка! Комментарий автора: Нина, сестричка драгоценная, очень ценны твои комментарии. Они помогают мне понять, что я пишу не зря.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
